добра слава

1) glory; ( широка популярність) fame; renown

2) ( репутація) repute, reputation, fame, name, record

1) ім'я (р. ім'я и архаич. імени, им. мн. імена), й[і]мення, (диал.) імено, (название) назва, назвисько, наймення; ум. іменнячко, найменнячко. Собственное, крестное имя - власне, хрещене ім'я (ймення). Имя предмета, животного - назва речи (предмета), тварини. Имя отца, друга - батькове, приятелеве ім'я (ймення). Полное имя - повне ім'я, ймення. [Хіба не можна назвати повним іменням: Герасим? (Мова)]. Имя, отчество, фамилия - ім'я, по батькові та прізвище. Дать имя - дати кому ім'я, ймення; срвн. Нарекать, Наречь 1. Носить имя - зватися. Об'явить своё имя - назвати, об'явити своє ім'я (ймення). По имени - на ім'я (на м'я), на ймення, на назвисько, [Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.). На назвисько Ялина (Липов. п.)]. Быть кем только по имени - бути ким тільки (лиш) на ймення, ім'ям. Назвать кого по имени - назвати кого на ймення. Как ваше имя? - як вас на ім'я, на ймення? яке вам ім'я? як ваше ім'я (ймення)? [Не знаю, хто ви єсть і як вас на ім'я (Самійл.)]. Как его имя? - як він (його) на ім'я (на ймення)? як йому ім'я (ймення)? [А як він на ім'я? Іван? (Звин.). Як на ім'я того пана? (М. Вовч.)]. По его имени - його ім'ям, за його ім'ям, (по нём) по йому. Школа -ни Франка - школа імени Франка. Именем кого, чего, чьим -нем - в ім'я кого, чого, в ім'я чиє (чиїм ім'ям) (гал.) в імени кого. [В ім'я народу беру тебе, ворога громадського порядку (Куліш)]. Именем закона, короля, императора - в ім'я закону, ім'ям короля, імператора, (гал.) в імени цісаря. Умоляю вас именем нашей дружбы - благаю вас в ім'я нашої приязни. Во имя чего - в ім'я чого. [В ім'я моїх заслуг (Куліш)]. Во имя Бога - в ім'я боже. На имя кого - на кого, на ім'я кого (чиє). Купить усадьбу на имя жены - купити садибу на жінчине ім'я, на жінку. Письмо на имя такого-то - лист на адресу такого-то. От имени кого, от чьего имени - від кого, на ім'я кого, чиїм ім'ям, (гал.) в імени кого. [Орудували замість самого пана і на його ім'я залюдняли неміряні пустині (Куліш). Моїм ім'ям дав Девісон його (смертний присуд) (Грінч.)]. От моего имени - від мене, від мого імени, (фам.) моєю губою. [Так і скажіть йому моєю губою, що він дурень (Звин.)]. Не иметь другого имени, как - не мати иншого ім'я, як; не виходити з чого. [Просвітку йому не буде від посмішища; з байстрюка не виходитиме (Квітка)]. Имя же им легион - їм же ім'я - легіон;

2) (репутация, слава) слава, ім'я. Доброе, честное имя - добра слава, добре ім'я. [Їм зосталась добра слава (Шевч.). Моє все багатство єсть моє добре ім'я (Котл.)]. Худое имя - недобра слава, неслава. Приобрести имя, сделать себе имя - (з)добути, придбати (собі) ім'я, славу (и слави). Замарать своё доброе имя - заплямувати (закаляти) своє добре ім'я, свою добру славу. Человек с именем - людина з ім'ям;

3) грам. - ім'я. Имя существительное, прилагательное, числительное - іменник (речівник), прикметник, числівник (-ка). Имя собственное, нарицательное, собирательное - ім'я власне, загальне, збірне.

* * *

1) ім'я́, род. п. і́мені и ім'я́; (преим. о личном названии человека, о названии предметов, явлений) іме́ння, йме́ння

2) грам. ім'я́

1) репутація, слава

2) добре ім'я, добра слава

* * *

1. n

1) репутація

2) добра слава; популярність

2. v звич. pass

1) вважати

2) відзиватися, говорити (про когось)

* * *

слава, популярність, авторитет, репутація, гідність; нам боз- втрачати авторитет П; нам вер- прославлятися ВН, СМ; нам җой- втратити добре ім'я, знеславитися Г; нам йибер- прославляти Б, У, К; кӧй чине нам йибер- пускати славу по селу Б; нам ол- прославлятися Б, Г; нам сат- справляти добре враження СБ-Б, К; т'имердэ ахмах да нам сатай інколи й дурень напускає на себе форс СБЧ; нам чых- знеславитися СМ; гӱзель нам добра слава СМ; пӱсӱр нам погана слава, неслава СМ; тобан да ашасаң, намыңы җойма їж хоч солому, але честі, доброї слави не втрачай СБЧ.

див. там-нам.

1) лежати на чому, в чому, біля чого, під чим, (покоиться) спочивати. [Боже поможи, а сам не лежи (Номис)]. -жать на спине, на животе, на боку - лежати на спині, на череві, на боці. -жать ничком - лежати ниць (ницьма, долічерева). [Лежали ницьма на землі (Новомоск.)]. -жать навзничь - лежати навзнак(и) (горілиць, горізнач, горічерева). -жать в противоположные стороны головами - лежати митусем (митусь), (шутл.) валетиком. [Полягали як треба, а вранці митусем лежали (Козелечч.)]. -жать калачиком - верчика лежати. -жать в постели, в люльке - лежати у ліжку (у колисці). -жать пластом, лежнем - лежати лежма. [Лежма лежу хвора (Звягельщ.)]. -жать без сознания в обмороке - лежати непритомним. -жать замертво - лежати, як мертвий. -жать камнем - лежати каменем (як камінь). -жать боком (на боку) - лежати боком (боками), (валяться) кабанувати. [Городянські пани лежать боками (Яворн.). Не хочеться мені уставати, - щось я утомився, - так би й кабанував цілісінький день (Аф.-Чужб.-Шевч.)]. Имеется возможность вволю -жать - доліжно кому. [Чи доїжно, чи доліжно тобі? - питають наймичку (Номис)]. -жать больным - у недузі лежати. [Жінка в недузі лежала (М. Вовч.)]. -жать при смерти - лежати на смерть (на смертельній, на смертній постелі). -жать в родах - лежати в полозі (пологах). [А там жінка молоденька лежить у полозі (Руданськ.)]. Теперь он на погосте -жит - тепер він на цвинтарі спочиває;

2) (быть положену, о неодуш. предм.) лежати. Потолок -жит на балках - стеля лежить на легарях (ощепинах) та на сволокові. Хлеб -жит - хліб лежить. Плохо -жит что-л. - легко лежить щось. [Не гріх тоді й підняти, що легко лежить (Мирн.)];

3) (оставаться без употребления, движения) лежати, (понапрасну) дармувати. Хорошая слава -жит, а худая по дорожке бежит - добра слава лежить, а погана біжить. Худые, вести не -жат на месте - лихі вісті не лежать на місці. У него в сундуке -жит много денег - у його в скрині сила грошей (грошви). У него тысячи -жат в банках да в акциях - у його тисячі по банках та в акціях. -жать в дрейфе на якоре (морск.) - стояти (бути) на кітві (на якорі), лежати в дрейфі (дрейфувати). -жать невозделанным (агроном.) - вакувати, (целиною) облогувати, лежати облогом. [Третє літо ці дві десятині облогують (Харківщ.)];

4) (быть расположену) лежати, бути, знаходитися, (расположиться) розлягтися, розгорнутися. [Основа лежить під самим Харковом (Куліш). Наше село розляглося по яру (Звин.)]. Весь город -жит как на ладони - все місто - як на долоні (розгорнулося). Селение - жит на большой дороге - село при битій дорозі (над шляхом). Киев -жит на запад от Харькова - Київ знаходиться від Харкова на захід;

5) (иметься, быть) бути, лежати. Между нами -жала целая бездна - між нами була (лежала) ціла безодня (прірва). На улицах -жит непроходимая грязь - на вулицях (стоїть) невилазно багно (сила болота). На этом имении - жит тысяча рублей долгу - на цьому маєткові лежить тисяча карбованців боргу;

6) (иметь склонность) лежати, хилитися, нахил мати до чого. Моё сердце к нему не -жит - моє серце не лежить до його;

7) (заключаться, состоять) полягати, лежати, бути в чому. -жать в основе, в основании чего-л. - лежати в основі чого, бути за підставу (основу, підвалину) для чогось;

8) (находиться на ответственности) бути на відповідальності чиїйсь, лежати, зависати на кому, на чиїй голові. [На твоїй голові все зависло (Каменечч.)]. Всё хозяйство - жит на нём - все господарство на його відповідальності, всі господарські справи лежать на ньому, належать до його. На ней -жит весь дом - до неї належать усі хатні справи, (принуд.) вся хата звисла на неї. -жать на обязанности кого-л. - бути чиїм обов'язком (на чиєму обов'язку). Содержание семьи -жит на моей обязанности - утримання родини (утримувати родину) це мій обов'язок, моя повинність. -жать на совести - лежати, тяжіти на совісті; срвн. Тяготеть. -жит на душе, на сердце (тяготит) - лежить, тяжить (каменем) на душі (серці), обтяжує душу (серце). Этот долг -жит у меня на душе - цей борг обтяжує мені душу (каменем лежить, тяжить на моїй душі). Лежащий - що лежить, (прилаг.) лежачий. [Лежачого не б'ють (Прик.)]. -щий выше - горішній, (ниже) долішній. -щий вокруг - околични[і]й, дооколични[і]й; срвн. Окружающий. [З дооколичних сіл припливуть на ниви звуки дзвонів (Стефан.)]. -щий хорошо - добре припасований (прилаштований), (о платье) гарно облеглий, доладній, доладу (по)шитий, як улитий. [Як улита свитка (Мирг.)].

* * *

мазь)

I. масть (-ти и -ті), омаста (-ти). Благовонные -ти - пахуч[щ]і (запашні, запашисті) масті. [Добра слава лучша над пахущі масті (Біблія)]. Умащаться -ми - умащатися и умащуватися (мастями).

II. Масть -

1) (цвет шерсти) масть (-ти). [Коні гнідої масти нам не йдуть у руку (Богодухівщ.). Масти їй бог наділив такої, що на все село не було такої другої: така яснополова, аж жовта (Кониськ.)]. Одной, одноцветной, ровной -ти - одномастий. Две лошади одной -ти - два коні однієї (однакової) масти;

2) (в картах) масть (-ти). [До всякої масти козир (Номис)]. Бубновая, пиковая, трефовая, червовая масть - дзвінкова, винова, жирова, чирвова масть или просто дзвінка, вино, жир (-ру), чирва. Козырная масть - козирна масть;

3) (перен.) масть (-ти). В, под масть - під масть. [Як держати коні під масть, то домовик їх мучитиме (Звин.)]. Подбирать под масть - добирати до масти.

* * *

благословение благо, благодеяние блаженство, счастье счастливый дар молитва ругань, брань;
- he got quite a * from his superior ему здорово влетело от начальника > unappropriated * незамужняя женщина;
> a * in disguise неприятность, неожиданно обернувшаяся благом;
не было бы счастья, да несчастье помогло;
> count your *s считай себя счастливым;
считай, что тебе во многом повезло

blessing pres. p. от bless ~ благо, благодеяние ~ благословение ~ блаженство, счастье ~ молитва (до или после еды) ;
a blessing in disguise = не было бы счастья, да несчастье помогло;
нет худа без добра;
неприятность, оказавшаяся благодеянием

~ молитва (до или после еды) ;
a blessing in disguise = не было бы счастья, да несчастье помогло;
нет худа без добра;
неприятность, оказавшаяся благодеянием

1) благо, добро

2) pl имущество; достояние; ценности; блага, достаток

3) перен. сокровище

4) покой; благополучие, благоденствие

5) удача

6) любовь

1) хорошо

2) очень; много; весьма

3) обязательно ( для усиления глагола)

4) вовсе (не)

5) ( для усиления существительного с количественным значением) целых

6) (зачастую употребляется для введения прямой речи)

• As the tree is bent, so the tree is inclined - Куда дерево клонилось, туда и повалилось (K)

• As the tree, so the fruit - Каково семя, таково и племя (K), Кто от кого, тот и в того (K), По семени и плод (П), Яблочко от яблони недалеко падает (Я)

• As the tree, so the wood - Каков лен, такова и пряжа (K), Каков мех, такова и шуба (K), Каково волокно, таково и полотно (K)

• As the twig is bent, so grows the tree (so the tree is inclined) - Дитятко, что тесто: как замесил, так и выросло (Д)

• Bend the tree while it's young - Гни дерево, пока гнется; учи дитятко, пока слушается (Г)

• Big trees grow from little acorns - Старый бык тоже теленком был (C)

• Crooked tree throws a crooked shadow (A) - Каков Савва, такова ему и слава (K)

• Crooked tree will never straighten its branches (A) - Кривое дерево не разогнется прямо (K)

• Good tree cannot bring forth evil fruit (A) - От хорошего дерева - хороший плод (O)

• Great tree has a great fall (A) - Высоко летаешь, да низко садишься (B)

• Great trees keep down little ones (little ones down) - Большая рыба маленькую целиком глотает (Б), Кто кого смог, тот того и с ног (K)

• Like tree, like fruit - Яблочко от яблони недалеко падает (Я)

• Old tree is hard to straighten (An) - Не учили, покуда поперек лавки укладывался, а во всю вытянулся - не научишь (H)

• Shake the tree when the fruit is ripe - Всему свое время (B)

• Such as the tree is, so (such) is the fruit - Каково дерево, таковы и сучья (K)

• Tree falls the way it leans (A) - Куда дерево клонилось, туда и повалилось (K)

• Tree is no sooner down than everyone runs for his hatchet (The) - Павшее дерево рубят на дрова (П)

• Tree must be bent while it is young (A) - Гни дерево, пока гнется; учи дитятко, пока слушается (T), Не учили, покуда поперек лавки укладывался, а во всю вытянулся - не научишь (H)

• Tree often transplanted bears no fruit (A) - Кому на месте не сидится, тот добра не наживет (K)

• Tree often transplanted neither grows nor thrives (A) - Кому на месте не сидится, тот добра не наживет (K)

• Trees often transplanted seldom prosper - Кому на месте не сидится, тот добра не наживет (K)

• When the tree is fallen everyone goes to it with his hatchet (runs to it with his axe) - Павшее дерево рубят на дрова (П)

• When the tree is thrown down any one who likes may gather the wood - Павшее дерево рубят на дрова (П)

• Whole tree or not a cherry on it (The) - Или все, или ничего (И)

1) малый, небольшой; немногочисленный

2) слабый; незначительный; недостаточный

1) мало, немного

2) ( с предлогами переводится различно)